Головна сторінка Анонси
заходів і подій
Загальні відомості
про район
Соціально-економічний
стан
Інформування
населення
Архів
Городищенська РДА



Економіка району



Соціальна сфера


Державні
інтернет-ресурси
Веб-портал Президента України Веб-портал Верховної Ради України Портал Кабінету  Міністрів України Черкаська ОДА - офіційний портал Офіційний веб-сайт Нацдержслужби України Державний реєстр виборців Фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні Антикорупційний портал Укрінформ Урядовий кур’єр Українське радіо Урядовий сайт для юних громадян

Районні
інтернет-ресурси
Веб-портал Городищенського району Веб-сторінка Городищенської районної ради Веб-сторінка Городищенської міської ради Веб-сторінка Городищенського РТМО Веб-сторінка відділу освіти Городищенської РДА

Інвестиційний паспорт району


Інвестиційна карта Городищенського району


Інвестиційний паспорт Городищенського району
Дата утворення району: 7 березня 1923 року Площа території району (тис. км2) – 0,9 Загальна площа сільськогосподарських угідь (тис. га) – 62,8 Лісові ресурси (тис. га) – 17,4 Ресурсний потенціал, корисні копалини: граніти (села Хлистунівка, В’язівок), лабрадорити, каолін, керамічна глина, пісок. Район межує з Звенигородським, Корсунь-Шевченківським, Смілянським, Черкаським, Шполянським районами. Відстань до м. Черкаси (км) – 60 Відстань до м. Києва (км) – 160 Населення (чол.) – 40 150 Чисельність постійного населення – 40 067 Кількість зареєстрованих безробітних (осіб) - 1 022 Середня заробітна плата (грн.) – 3 514 Кількість фізичних осіб підприємців – 1 149 (станом на 01.01.2017) Кількість юридичних осіб – 448 (станом на 01.01.2017)

Загальна галузева структура промисловості району (у % в питомій вазі)

Добувна промисловість (12,6%, 1 підприємство - Виробничий підрозділ «Хлистунівський кар’єр» філії «Центр Управління промисловістю» ПАТ «Укрзалізниця”; Переробна промисловість (87,4% – 4 підприємства); у тому числі: • оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів (14,7%, 1 підприємство – ПАТ «Мліївський ЗТО»); • виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (29%, 2 підприємства – ТДВ «Хлистунівський ЗБК», ПП «Цеглабуд»); • машинобудування (14,7%, 1 підприємство – ПАТ „Вільшанське ремонтно - транспортне підприємство”).

Конкурентні переваги району для залучення інвестицій

На території району є значні поклади граніту. Камінь місцевого виробництва використовувався при будівництві Мавзолею Леніна, площ Москви, Києва, інших міст. • Унікальні родовища глини. В світі існує лише 3 подібних. Саме ними скористалася графиня Балашова, випускаючи черепицю, тротуарне мощення, цеглу. На території району можна розмістити не менше 4-х заводів з виробництва перелічених та інших видів будівельних матеріалів. • Потужність переробних підприємств в районі недостатня. Варте уваги створення таких по переробці зерна, овочів, фруктів, іншої сільськогосподарської продукції. • Невисокі гори, звивиста дорога, річки, стави, ліс – все це створює унікальний природний ландшафт і умови для розвитку зеленого туризму.

Фінансові показники

Доходна частина бюджету району (міста) по власних надходженнях (загальний + спеціальний фонди) млн. грн. – 87,7(2016 рік); 95,6 (план на 2017 рік); 34,6 (план на І півріччя 2017 року). Видатки бюджету району (міста) разом із субвенціями, трансфертами млн. грн. – 181,8(2016 рік); 341,7 (план на 2017 рік); 227,7(план на І півріччя 2017 року).

Інвестиції

Пріоритетні галузі для розвитку економіки району, що потребують залучення інвестицій – видобувна, переробна промисловість, розвиток зеленого сільського туризму. Пріоритетні інвестиційні проекти для розвитку району: ФГ «Царина» – створення свинорепродуктора на 2400 основних свиноматок та відгодівля свиней в с. Товста. ТОВ «Амкос» с. Мліїв – виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, овочів, фруктів та виробництво соків. ТОВ «Агрорось» с. Хлистунівка – створення інкубатора ємністю до 45 млн. шт. яєць.

Економіка

Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг), тис.грн. 268 610,5.

Найбільші підприємства-платники податків в районі

Серед бюджетних організацій - Городищенське РТМО та Городищенський районний відділ освіти. Серед сільгоспвиробників – підприємства НВФ «Урожай», СТОВ «Вільшанка» та підрозділи ПРАТ «Райз Максимко». Серед державних монополій, що здійснюють свою діяльність на території Городищенського району - підрозділи Укрзалізниці та Лісгоспу. Серед приватних підприємств, що розташовані на території Городищенського району найбільшим платником виступає ПП « Завод гофротари «Придніпровський» та ПСП «Агрофірма «Шульц».

Сільське господарство

Загальна кількість сільськогосподарських підприємств – 89 Загальна кількість фермерських господарств – 53 Площа с/г угідь фермерських господарств – 10,7187 тис. га

Основні види продукції сільськогосподарського виробництва

Зернові культури. Очікуваний валовий збір 2017 року по всіх категоріях господарств– 187,8 тис. тонн при урожайності – 64 ц/га. Виробництво молока. На 2017 рік виробити молока сільськогосподарськими підприємствами 8450 т, надій на 1 корову – 5265 кг, середньодобовий надій – 15,1 кг. Вирощування худоби та птиці в живій вазі – 1575,3 т, в тому числі: ВРХ: – 775 т, свиней: – 478 т, птиці: – 320 т, овець та кіз – 1,3 т. Виробництво яєць – 53,5 млн. шт., несучість курки-несучки – 287 шт. Капітальні інвестиції, тис. грн. 103 130

Туризм

Туристична інфраструктура (перелік історико-культурних пам’яток, туристичних маршрутів, музеїв, об’єктів природного заповідного фонду, санаторіїв всіх типів, тощо). Городищина – одна з наймальовничіших куточків України. Вона приваблює численних гостей з усього світу. Наш край має неповторну природну красу – високі пагорби вкриті лісами, сади, пшеничні лани, мальовничі долини між якими сріблястою стрічкою в’ється річка Вільшанка. Городищенський район Черкаської області розташований в центральній лісостеповій частині України, в басейні правої притоки Дніпра річки Вільшанки. Площа району 883 км, населення 40 150 чоловік. Адміністративно район поділяється на 1 міську, 2 селищні та 17 сільських територіальних громад, яким підпорядковано 32 населених пункти. Як адміністративна одиниця район утворено в 1923 році. Остаточно територіально район сформовано в 1966 році. Територією району проходить автотраса Київ – Луганськ – Ізварине та магістраль Одеської залізниці, що зумовлює зручність у транспортному обслуговуванні. Пам’ятки історії і культури є важливою складовою духовних надбань городищан, його матеріалізованою історією, яка несе в собі багату і різнобічну інформацію про розвиток суспільства з найдавніших часів до сьогодення. На території району народились, проживали і працювали особистості, а також відбувались події, що справили свій вплив не лише на хід історії краю, а й всієї України. В Городищі та Млієві в другій половині ХІХ століття процвітала торгово-промислова фірма «Брати Яхненки і Симиренко», відома далеко за межами України. В 1843 р. у Млієві було побудовано перший в Україні і Росії паровий пісково-рафінадний завод, що було на той час останнім словом в технології цукроваріння. Відомі і такі цікаві факти: на механічному заводі фірми були збудовані перші залізні пароплави «Українець» і «Ярослав», які Вільшанкою були спущені на Дніпро і перебували в експлуатації майже 60 років. Платон Симиренко дав Тарасу Шевченку гроші на видання «Кобзаря». Левко Симиренко став всесвітньо відомим вченим-помологом, заснував у Млієві розсадник плодових дерев, де і до сьогодні вирощуються нові сорти плодових та ягідних культур. На базі батьківського розсадника сином Левка Платоновича Володимиром була створена дослідна станція садівництва, яка пізніше розвинулась в інститут помології. Тут діє меморіальний музей родини Симиренків, заплановано створення історико-культурного заповідника. Візитівкою Городищини є музей С.С. Гулака-Артемовського, видатного українського композитора, співака і актора, засновника українського оперного мистецтва, автора першої національної опери «Запорожець за Дунаєм», відомої пісні «Стоїть явір над водою» та інших творів. Семен Степанович народився 16 лютого 1813 року і прожив у Городищі до 1824 року, коли батько вивіз його до Києва для навчання у духовному училищі, що готувало хлопців до духовної семінарії. Але прекрасний дискант хлопця та захоплення співом сприяли перетворенню кращого соліста церковного хору на видатного оперного співака. Відомо, що С.С. Гулак-Артемовський протягом сценічного життя виконав 51 оперну партію та 11 водевільних і комедійних ролей, здобувши славу також чудового драматичного актора. В музеї ви дізнаєтеся ще про одного видатного земляка – класика української літератури, поета-байкаря Петра Петровича Гулака-Артемовського, який народився в Городищі у 1790 р. Перебуваючи в Городищі, ви обов’язково відвідаєте й літературно-меморіальний музей письменника Івана Ле (І.Д. Мойся). У місті діє також три православні храми. Найдавніший, Михайлівський, збудований 1844 року за проектом відомого архітектора Торрічеллі коштом князя Воронцова. Це – надзвичайно красива і оригінальна архітектурна пам’ятка ХІХ ст. Якщо ви оберете шлях, який веде до Вільшани, не пошкодуєте, адже це батьківщина козацького полковника Максима Кривоноса, прабатьківщина уславлених на весь світ спортсменів-боксерів Віталія і Володимира Кличків. Тут ви оглянете колишнє подвір’я пана Енгельгардта, де колись козачкував Тарас Шевченко. Вільшанський краєзнавчий музей має найбагатшу експозицію серед сільських краєзнавчих музеїв області. Є у Вільшані і етнографічний музей славних вільшанських родоводів «Вільшанська світлиця». Активістами місцевого осередку сільського зеленого туризму розроблено для гостей селища 4 пішохідних і 8 автобусних маршрутів, які дадуть змогу відвідати всі визначні історичні місця Черкащини. Аматори вільшанської художньої самодіяльності залюбки організують концерт, який задовольнить смаки найвибагливіших слухачів: народна, авторська, естрадна пісня, танці, розважальний жанр. Село Зелена Діброва розташоване в мальовничій місцевості серед густих лісів, у верхів’ях двох невеликих річок, що впадають у більшу річку – Вільшанку. В цьому селі, глибоке коріння Красицьких – Антона і Катерини, улюбленої Шевченкової сестри. Зелена Діброва має свій козацький кіш, свою геральдику, тут знають і шанують українську історію, народні традиції.

Туристичні маршрути Городищенського району

Туристичний маршрут №1
«м. Городище – смт Вільшана – с. Зелена Діброва»

9:00 вступна бесіда екскурсовода, знайомство; 9:00 – 10:20 огляд експозиції районного народного музею С.С. Гулака-Артемовського, пам’ятник С.С. Гулаку-Артемовському; 10:20 – 10:30 переїзд в район залізничного вокзалу; 10:40 – 11:20 огляд подвір’я і експозиції літературно-меморіального музею письменника Івана Ле; 11:30 – 12:00 огляд музею воїнів-інтернаціоналістів; 12:10 – 13:00 обід в їдальні (на виїзді з м. Городище); 13:00 – 13:30 переїзд до смт Вільшана; 13:30 – 14:40 огляд експозиції краєзнавчого музею, етнографічного музею «Вільшанська світлиця», музейної кімнати братів Кличків; 14:40 – 15:00 огляд колишнього подвір’я пана Енгельгардта, пам’ятник Т.Г. Шевченку, меморіальний знак; 15:00 – 16:00 шляхами бойової слави; 16:00 – 16:30 переїзд до с. Зелена Діброва; 16:30 – 17:30 огляд краєзнавчого музею, козацького двору, могила сестри Т.Г. Шевченка – Катерини Красицької, пам’ятник Т.Г. Шевченку; 17:30 – 19:00 відпочинок в селі (катання на човнах, ігри на свіжому повітрі, лісова козацька каша або вечеря в кафе); 19:00 від’їзд до м. Городище. Музеїв – 5, пам’ятки – 7. Протяжність маршруту 80 км. ; автобусне, автомобільне сполучення.

Туристичний маршрут №2
«м. Городище – с. Мліїв – с. Старосілля»

9:00 – 10:00 збір біля пам’ятника С.С. Гулаку-Артемовському, піша прогулянка до районного народного музею С.С. Гулака-Артемовського, огляд експозиції музею); 10:00 – 10:40 огляд експозиції меморіального музею Івана Ле; 10:40 – 11:00 переїзд в с. Мліїв-1; 11:00 – 12:40 огляд експозиції меморіального музею «Родина Симиренків», родинної церкви, старовинного парку, будинок науки інституту помології, острів Кохання, відпочинок на ставку; 12:40 – 13:40 обід в їдальні інституту; 13:40 – 14:00 переїзд в с. Мліїв; 14:00 – 14:40 огляд експозиції краєзнавчого музею; 14:40 – 15:00 переїзд в с. Старосілля; 15:00 – 15:40 огляд експозиції музею історії села, пам’ятник п’ятисотенному руху, пам’ятник колгоспному селянству, пам’ятник «Господар землі»; 15:40 – 16:30 переїзд в урочище «Цівакове», могила 19-ти червоноармійців; 16:30 – 18:30 відпочинок на природі (ігри на свіжому повітрі, лісова козацька каша); 18:30 – 19:00 від’їзд в м. Городище. Музеїв – 5, пам’ятки – 6. Протяжність маршруту 50 км.; автобусне, автомобільне сполучення.
Екскурсійні маршрути пов’язують місця перебування визначних людей Городищини – Семена Гулака-Артемовського, Тараса Шевченка, родини Симиренків, Івана Ле.
Контакти: Сектор культури райдержадміністрації: пл. Миру, 12, м. Городище Черкаської області, тел.: (047-34) 2-06-07.
Туристичне агентство «Аміго тур»: вул. Героїв Чорнобиля, 30-б, м. Городище Черкаської області, тел.: (047-34) 2-07-79, моб.: (067)474-04-35; (067)271-58-11. Директор - Гаврик Лариса Петрівна.

Музеї Городищини

1. Районний музей Гулака-Артемовського у Городищі
Ініціатором створення музею був місцевий краєзнавець Г. Х. Коваль. У створенні музею брали участь краєзнавці, композитори , письменники, художники, скульптори та жителі міста. Експонати для музею прислані з Москви, Києва, Харкова, Варшави, Парижа, Нью-Йорку, Торонто та інших міст. Музей вперше було відкрито 4 вересня 1966 року. В 1968 році Колегія Міністерства культури УРСР присвоїла звання народного. 16 лютого 2010 відкрито оновлений музей композитора. Експозиційний зал містить дві експозиції: - перша розповідає про життя та творчу діяльність відомого оперного співака , драматичного актора , композитора , основоположника національної класичної музики, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Степановича Гулака-Артемовського; - друга містить експонати в яких розкривається діяльність класика української літератури поета-байкаря , дядька композитора Петра Петровича Гулака-Артемовського В окремому залі відвідувачі можуть прослухати класичну музику та переглянути художній фільм «Запорожець за Дунаєм». Зусиллями колективу музею під керівництвом директора Щепака О.Г. заклад став одним із авторитетних центрів культосвітньої роботи в районі. Інформацію про музей і його роботу можна також знайти на сторінці музею в Інтернеті за посиланням: https://uk-ua.facebook.com/MuzejSsGulakaArtemovskogo. Музей також представлений на місцевих, обласних, загальноукраїнських офіційних, громадських і приватних інтернет-ресурсах.
Музей знаходиться за адресою: м. Городище, вул. Грушевського, 4. Директор – Щепак Олександр Гордійович, тел.: (047-34)2-47-06, (098)520-30-55.
2. Літературно-меморіальний музей письменника Івана Ле У Городищі неподалік залізничного вокзалу знаходиться літературно-меморіальний музей письменника Івана Ле (1895–1978). У 1950 році він звів цей будинок. Будучи архітектором за освітою, особисто зробив креслення. У дворі посадив дубочки, жолуді яких привіз у часи війни з-під Будапешту. Жартував, що це не дача, а дім творчості. Адже навіть за відсутності господаря тут працював Павло Тичина, Олександр Фадєєв, Володимир Сосюра та інші письменники. Друзі приїздили, рятуючись від столичного гамору. Їм подобалося у Городищі, адже тільки зійшов із потяга – і відразу опинився у тихому, затишному, зеленому куточку. Сусіди часто чули невтомне цокотіння друкарської машинки, що долітало з кімнат або альтанки. Часто появою нової книги письменники завдячували гостинності сім’ї Івана Ле. У їхній домашній бібліотеці налічувалося близько 800 книг із автографами авторів. Після смерті письменника, на офіційному рівні вирішили створити меморіальний музей його життя і творчості. Щоб не завдавати людям клопоту з пошуком приміщення, дружина Ірина і син Ріхард віддали для цієї справи свій городищенський будинок. Факт передачі оформили юридично. За кошти сім’ї встановили бронзовий пам’ятник біля музею. У творчому доробку Івана Ле понад 50 книг та зібрання творів у 7 томах. Зокрема написав пригодницьку повість «Кленовий лист», трилогію «Богдан Хмельницький», за яку 1967 року отримав Державну премію УРСР ім. Т.Г. Шевченка.
Адреса музею: м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля, 141. Директор - Сухорученко Алла Вікторівна, тел.: (098)828-29-31.
3. Музей воїнів-інтернаціоналістів 5 листопада 1987 року у Городищі відкрили перший в Україні районний музей воїнів-інтернаціоналістів. Тут зберігаються особисті речі, листи, фотографії земляків, які служили у Афганістані. Адже 158 жителів району пройшли ту війну, 13 отримали поранення, 6 загинуло. За мужність і героїзм 3 були нагороджені орденом Червоної зірки, 25 медалями «За бойові заслуги» та «За відвагу».
Адреса музею: м. Городище, вул. Фізкультурна, 39 (приміщення ЗОШ №1). Завідуючий - Крупський Олександр Михайлович, тел.: (047-34)2-00-70.
4. Музей Симиренків у Млієві Меморіальний будинок-музей родини Симиренків у селі Мліїв існує з 1970 року. Його створили за ініціативи тодішнього директора Мліївського садінституту Миколи Артеменка. Музей облаштували у будинку, який у 1850 році звели Платон і Федір Симиренки. Нині фонд музею налічує 3, 5 тисячі експонатів. Це фотографії, листи, книги, меблі та інші речі, що належали Симиренкам – видатним промисловцям, садівничим, меценатам. За всі роки музей відвідало більше 100 тисяч туристів. З 1983 року тут працює Наталя Миколаївна Круподеря. В одній особі вона завідуюча, екскурсовод, науковий працівник. Щороку приймаємо близько двох тисяч відвідувачів, – говорить завідуюча музеєм Наталя Круподеря. – У нас бували гості зі Швеції, Польщі, Німеччини… На прикладі родини Симеренків вони знайомляться з найбільш важливими моментами української історії. Як відомо, Тарас Шевченко товаришував із Платоном Симиренком, за його фінансового сприяння здійснив останнє за свого життя видання «Кобзаря». У Млієві жив і працював автор гімну «Ще не вмерла Україна» Павло Чубинський… Наш музей відвідували нащадки Симиренків і Хропалів з Австралії, Мексики та Канади. У книзі відгуків залишили теплі слова вдячності за збереження пам’яті про їхніх славетних предків. Крім самого музею, у Млієві вціліло виробниче приміщення 1850 року, дім Яхненків 1887 року, Будинок науки садінституту 1926 року. Вціліли деякі дерева, посаджені Симиренками. Поряд знаходиться Свято-Троїцька церква, побудована родиною Симиренків у 1858 році. Вона включена до програми «Золота підкова Черкащини».
Адреса музею: Городищенський р-н, с. Мліїв (інститут помології). Директор – Круподеря Наталя Миколаївна, тел.: (098)412-11-07.
5. Музей історії села Мліїв Музей був заснований в 1947 році мліївчанином, вчителем історії Крижанівським Прокопом Михайловичем. У 90-ті роки він став народним музеєм історії с. Мліїв. З 1984 року музей знаходиться в приміщені Мліївського центру культури і дозвілля. Експозиція музею розміщена в трьох кімнатах: вестибюль, обладнаний, як картинна галерея, зал історії села та кімната бойової слави. В музеї створена спеціальна експозиція, присвячена Кобзареві, в якій подані матеріали про його відносини з відомими в усій імперії цукрозаводчиками Симиренками. На базі музею історії села проводяться екскурсії, історичні години, години пам’яті, уроки мужності та військово-патріотичного виховання, науково-практичні конференції.
Музей знаходиться за адресою: Городищенський р-н, с. Мліїв, вул. Леніна, 82 (приміщення Мліївського центру культури і дозвілля). Директор – Гладка Юлія Олександрівна, тел.: (097)650-46-81.
6. Народний музей у с. Вербівці Справді народний музей діє у селі Вербівка. Тут зібрані унікальні експонати, які розповідають про історію населеного пункту, яке виникло на берегах річки Вільшанка у XVIII ст. Поблизу села виявлені поселення скіфського періоду (VII-IV ст. до н. е) та кургани епохи бронзи та скіфів. У музеї можна побачити зразки справжньої національної вишивки, доторкнутися до знарядь хліборобської праці та хатнього вжитку, яким вже більше 100 років. Усі ці експонати упродовж багатьох десятиліть дбайливо збирає для громади активний пошуковець Ольга Микитівна Підгрушня. Вона працювала учителем математики, у 1965 році створила гурток юних слідопитів. Разом з учнями встановили прізвища 56 бійців, що загинули захищаючи Вербівку і довго вважалися безіменними. За роки пошукової роботи назбиралося безліч цікавих документів, фотографій, спогадів. Вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Ольга Микитівна почала клопотатися, щоб створити сільський краєзнавчий музей. Писала листи тодішнім керівникам області, зверталася до відомого журналіста Юхима Райгородецького, який також ризикував життям визволяючи Вербівку. Нарешті завітав до неї представник із Черкас і повідомив, що музею бути! «На радощах я і плакала і танцювала. Щасливою була, що праця, яка пройшла не тільки через мої руки, а й серце, не буде марною», – пригадує Ольга Підгрушня. У 1985 році музей прийняв перші екскурсії. Окремий зал бойової слави розповідає про живих та полеглих земляків, які воювали на фронтах Другої світової війни, про односельчан, які загинули в період окупації. Як найдорожчі реліквії, зберігаються фронтові медалі та листи-трикутники. Представлений тут і портрет відомого кіноактора Михая Волонтира, що зіграв роль Будулая у фільмі «Циган». Справа в тому, що майбутня зірка екрану у ті буремні роки ніс нелегку солдатську службу у складі 5-го Донського гвардійського козачого корпусу і зовсім юним боровся за звільнення цього маленького українського села. Завітайте до музею, і Ольга Микитівна розповість ще багато цікавого про історію та людей Вербівки.
Адреса музею: Городищенський р-н., с. Вербівка. Директор – Підгрушня Ольга Микитівна, тел.: (067)620-84-16.
7. Музей історії села Старосілля
Адреса музею: Городищенський р-н., с. Старосілля. Директор – Галенко Галина Іванівна, тел.: (067)582-21-60.
8. Музей «Вільшанська світлиця» Музей «Вільшанська світлиця», де зібрана унікальна колекція старожитностей, діє у смт Вільшані. Хоч у селищі вже давно існує краєзнавчий музей, але група ентузіастів вирішила, що додатковий історико-культурний центр буде не зайвим. «Вільшанська світлиця» зокрема розповідає про славетних боксерів Віталія та Володимира Кличків, дід яких – Родіон Кличко – був родом із Вільшани. Відоме на весь світ прізвище навіть увічнене у назві хутора – Кличкове. У музеї відтворено генеалогічне дерево братів Кличків. Організатори сподіваються, що світлиця стане культурним центром селищного життя, тут проходитимуть засідання літературного об’єднання. У Вільшані малий Тарас Шевченко служив козачком у поміщика. Також у Вільшані є пам’ятник козацькому ватажку Максиму Кривоносу.
Адреса музею «Вільшанська світлиця»: Городищенський р-н, смт. Вільшана. Директор – Тимошенко Людмила Федорівна, тел.: (096)627-60-83.
9. Музей «Батьківщина Т.Г. Шевченка»
Музей знаходиться за адресою: Городищенський р-н., смт Вільшана (приміщення ЦКД). Директор – Сенко Наталія Олександрівна, тел.: (098)650-43-63.
10. Краєзнавчий музей с. Зелена Діброва Музей створений в 2006 році з ініціативи сільського голови Щербака Ігоря Володимировича. Два роки розташований був у приміщені сільського Будинку культури. На даний час переведений у реконструйоване приміщення колишнього дитсадка. Має три зали. У першій всі експонати висвітлюють історію села, починаючи з родоводу Катерини Красицької, старшої сестри Тараса Шевченка. Розділ «Гілки Шевченкового роду» висвітлює життя і діяльність письменника Дмитра Филимоновича Красицького (1901-1989) та художника Фотія Степановича (1893-1944). Розділ «Традиції села» починаючи з 2002 року висвітлює проведення свят у селі. Окремо зібрані матеріали про перебування польських дітей у Зеленій Діброві та зеленодібрівських школярів у гміні Хоч Плешевського воєводства у Польщі. Особливе місце відведено геральдиці села: гербу, гімну, прапору. У другій залі знаходиться сільськогосподарський реманент: віз, ярма для волів, дерев’яні і плетені сипанки для зерна, дерев’яні ночви для прання, ціпи, серпи, столярні інструменти, жорна, прядка, бительня мотовила для вироблення ткацького начиння з льону та конопель. Третя зала – сільська світлиця. Піч з лежанкою, ліжко дерев’яне, столи, лави, плетені стільці, ткацький верстат і речі побуту.
Музей знаходиться за адресою: Городищенський р-н., с. Зелена Діброва. Директор – Полякова Людмила Іванівна, тел.: (096)547-48-77.

Перелік готелів, мотелів та інших місць відпочинку

Готелі

Готель «Ноєв ковчег» Кількість місць - 20 осіб вул. Об’їзна, 26, м. Городище Керівник: Назарян Арам Овакімович тел.: (047-34)2-49-39, моб.: (097)460-29-00
Мотель «Транзит» Кількість місць - 11 осіб вул. Далекосхідна, 12, м. Городище Керівник: Лупашко Людмила Михайлівна тел.: (047-34)2-26-47, 2-26-25
Готель «Арарат» Кількість місць - 20 осіб траса Городище – Мліїв Керівник: Назарян Андрій Овакімович тел.: (047-34)2-03-00, моб.: (097)460-29-00

Сільські зелені садиби

Садиба «Солов’їна пісня» Кількість місць – 2 особи вул. Жовтнева, 21, смт Вільшана, Городищенський р-н., Черкаська обл. тел.: (047-34)96-2-73, моб.: (096)627-60-83 Тимошенко Людмила Федорівна
Садиба «Калиновий гай» Кількість місць – 2 особи вул. Пушкіна, 18, смт Вільшана, Городищенський р-н., Черкаська обл. тел.: (096)929-98-91 Крючковська Галина Сергіївна
Садиба «Симиренків край» Кількість місць – 2 особи вул. Симиренка, 15, кв. 10, с. Мліїв-1, Городищенський р-н., Черкаська обл. тел.: (097)818-67-35 Панасенко Алла Арсентіївна
Садиба Щербак Кількість місць – 2 особи вул. Жовтнева 36, с. Зелена Діброва, Городищенський р-н., Черкаська обл. тел.: (097)987-24-60 Щербак Світлана Ільївна

Заклади громадського харчування

Ресторан «Центральний» Кількість місць – 450 м. Городище, вул. Миру, 85 тел.: (047-34)2-20-95 Коваленко Ольга Миколаївна
Ресторан «Арарат» Кількість місць – 100 с. Мліїв, вул. Шевченка тел.: (04734)2-03-00, моб.: (097)460-29-00 Назарян Андранік Овакімович
Ресторан «Ноєв Ковчег» Кількість місць – 100 м. Городище, вул. О. Українського, 24 тел.: (047-34)2-49-39 Назарян Арам Овакімович
Піццерія «Тропікана» Кількість місць – 40 м. Городище, вул. Миру, 52 тел.: (047-34)2-41-72 Лисенко Тетяна Миколаївна
Кафе-бар «Гулівер» Кількість місць – 100 м. Городище, вул. Словянська, 25 тел.: (047-34)2-06-83 Опанасик Людмила Миколаївна
Кафе-бар «Діаніс» Кількість місць – 100 м. Городище, вул. Миру, 54 тел.: (047-34)2-20-42 Онопрієнко Борис Борисович
Кафе «Вій» Кількість місць – 150 м. Городище, вул. 1Травня, 68 тел.: (047-34)2-20-39 Гейко Людмила Володимирівна
Кафе «Гетьман» Кількість місць – 120 с. Валява, вул. Асфальтна, 1 тел.: (047-34)2-02-59 Гандзій Віра Іванівна
Кафе «Перлина» Кількість місць – 20 с. Мліїв, вул. Леніна, 61 Дробіт Марина Петрівна
Кафе-бар Кількість місць – 100 смт Вільшана, вул. Шевченка, 51 Кожушко Зоя Василівна

Новостворений об’єкт інфраструктури в 2014 році -
встановлений пам’ятник Т.Г. Шевченку в смт Вільшана.




Вітаємо
на офіційному сайті
Городищенської районної державної адміністрації

Гаряча лінія Голови РДА Відкрити пам’ятку на випадок надзвичайних ситуацій




Проект змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) та Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні Урядова «гаряча лінія» Державна система електронних звернень

Туристична Городищина
Головна сторінка Анонси
заходів і подій
Загальні відомості
про район
Соціально-економічний
стан
Інформування
населення
Архів
Приміщення РДА Городищенська районна державна адміністрація
19500, Черкаська область, місто Городище, площа Миру, 8
Телефон/Факс: (04734)2-20-46, Електронна пошта: gorrda@ukrpost.ua

Всі права захищені. При будь-якому використанні матеріалів посилання (для інтернет-проектів - гіперпосилання) є обов'язковим.
© Городищенська районна державна адміністрація, 2011 - 2015